В нормальних умовах аденоїдна тканина у дітей починає розростатися у віці близько трьох років (саме відтоді малюка слід регулярно приводити на консультацію отоларинголога, аби спостерігати процес), а до завершення підліткового періоду її заміщує сполучна тканина.
Зрідка аденоїди зберігаються у дорослих, і ні до чого хорошого це зазвичай не призводить. Такі пацієнти мають утруднення носового дихання, хронічні запальні процеси в порожнині носа та часто хворіють на отити. Важко повірити, але нам доводилося видаляти аденоїдну тканину пацієнтам 18, 30 та навіть 52 років.
Що таке аденоїди, мигдалини та гланди
Аденоїди, вони ж глоткові мигдалики, і піднебінні мигдалики (гланди) — це частини імунної системи дитини, що захищають дихальні шляхи від інфекцій, які надходить ззовні. При зустрічі з патогенним мікроорганізмом вони виробляють спеціальні клітини, що з ним борються, та передають інформацію про збудник наступним ланкам імунної системи. Однак гіпертрофована аденоїдна тканина інколи сама стає джерелом хронічного запального процесу, що в перспективі призводить до набагато гірших наслідків, ніж звичайні (навіть часті) застуди — зокрема хронічних ексудативних отитів з перспективою приглухуватості, порушення формування нижньої щелепи і прикусу.
На відміну від аденоїдів, піднебінні мигдалики зберігаються і продовжують виконувати свою функцію у дорослих. Їх видаляють за життєвими показами (тонзилектомія): якщо внаслідок частих інфекційних захворювань вони стають розплідником запалення і людина здобуває хронічний тонзиліт, який не може бути вилікуваний консервативно.
Коли і навіщо потрібно видаляти аденоїди
На жаль, не тільки батьки, але й деякі отоларингологи воліють не відправляти дитину на видалення аденоїдів, а дочекатися, доки вона переросте. Проте, навіть якщо дитина хворітиме на ГРВІ після видалення аденоїдів дещо частіше (нагадуємо, що хворіти раз на три місяці — нормально), є ускладнення, які перерости вже не вийде. Так, постійна наявність рідини за барабанною перетинкою призведе до стійкого зниження слуху, а зупинки дихання уві сні впливають на кровопостачання мозку, відповідно його розвиток може погіршитися. Показання до аденотомії такі:
- постійно закладений ніс;
- стікання слизу по задній стінці носоглотки;
- дитина недочуває і постійно перепитує;
- часті ексудативні отити;
- хропіння та зупинки дихання уві сні (апное);
- дитина весь час дихає ротом;
- часті запальні процеси в носовій порожнині;
- покашлювання вранці або після фізичної активності.
При хронічному тонзиліті (запаленні піднебінних мигдаликів) пацієнти часто скаржаться на кашель, сухість у роті, відчуття стороннього тіла в горлі і неприємний запах з рота.
У якому віці краще видаляти аденоїди
Коли ми говоримо про видалення аденоїдів, тут важливий не вік дитини, а ускладнення, з якими маємо справу. Зазвичай аденотомію проводять дітям трьох-шести років — в цей період аденоїдна тканина найбільш активно розростається. Однак, якщо дитина регулярно відвідує ЛОР-лікаря або педіатра для контрольних оглядів та після завершення лікування вдома, цілком можливо вести її й без аденотомії. Щодо дорослих пацієнтів, випадки наявності у них аденоїдів доволі рідкісні.
Особливості видалення аденоїдів у дітей і дорослих
Аденотомія і аденотонзилотомія (видалення аденоїдів з частковим підрізанням мигдаликів у дітей і дорослих) в клініці VIRTUS зазвичай проводяться методом ендоскопічної холодноплазмової коблації аденоїдів. Це сучасна безпечна методика, яка зводить до мінімуму ризики післяопераційних ускладнень. Підготовка до операції включає в себе консультацію отоларинголога, здачу пакета передопераційних аналізів та консультацію анестезіолога, адже втручання проводиться під інтубаційним наркозом. Загальний час перебування пацієнта в клініці — менше доби, а власне операція на аденоїдах триває 30-60 хв, в залежності від того, чи потрібно видаляти рідину з-за барабанної перетинки і робити шунтування.
Що таке видалення аденоїдів із підрізанням мигдаликів
Якщо показання до аденотомії, що вказані в попередньому розділі, поєднуються з розростанням і запаленням піднебінних мигдаликів, можливо, потрібно видалити не тільки аденоїдну тканину, а й частину мигдаликів. Така операція називається аденотонзилотомією і є другою найбільш затребуваною в дитячій ЛОР-хірургії. Після видалення аденоїдів і мигдаликів ЛОР-хірург оглядає барабанну перетинку, і якщо за нею зберігається рідина, робить розріз, осушує ексудат і встановлює шунт.
Що таке ендоскопічна шейверна аденотонзилотомія
Ендоскопічна шейверна аденотонзилотомія — один із методів видалення аденоїдів і частини мигдаликів, що передбачає використання шейверного ножа. Іншим методом, якому віддаємо перевагу, є холодноплазмова коблація, при якій аденоїди випаровуються при температурі 60 градусів, і хірург працює на чистій рані з мінімальним ризиком кровотечі. Холодноплазмова коблація дає змогу видалити лише те, що необхідно, не пошкодивши навколишні тканини (носові раковини, євстахієву трубу).
Різниця між аденотонзилотомією, аденотомією та тонзилотомією
Різниця між видами ЛОР-операцій полягає в тому, що саме і в якому обсязі видалятиме лікар. Аденотомія проводиться, коли для вирішення проблеми пацієнта достатньо прибрати лише аденоїдну тканину, а піднебінні мигдалики здорові і не гіпертрофовані. Аденотонзилотомія передбачає видалення аденоїдів та частини піднебінних мигдаликів. Тонзилотомія — це видалення тільки піднебінних мигдаликів без аденоїдної тканини. Вона проводиться тоді, коли медикаментозна терапія при хронічному тонзиліті не дає позитивного ефекту.
Ефект від аденотомії
Ефектом від аденотомії є відновлення здорового носового дихання та профілактика ускладнень. Так, після операції та лікування дитина не хворітиме на хронічний ексудативний отит, зможе нормально спати без хропіння та зупинок дихання. Після періоду відновлення слід привчити її дихати виключно носом, а якщо проблеми з прикусом вже з’явилися, за кілька місяців можна починати працювати з ортодонтом. Перші п’ять днів після операції пацієнту варто провести вдома, уникаючи фізичних навантажень і плавання. Якщо в ході операції ЛОР-хірург провів шунтування барабанної перетинки, заборона на плавання зберігатиметься до виходу шунта.