Вже на другій консультації більшість дітей вважатимуть отоларинголога добрим знайомим і охоче дозволятимуть себе оглянути. Дитяча отоларингологія передбачає лікування таких захворювань:
- аденоїдити;
- риніти (запалення слизової оболонки носової порожнини);
- етмоїдити (запалення навколоносової пазухи);
- середні і зовнішні отити;
- ексудативні отити (запалення середнього вуха з накопиченням рідини за барабанною перетинкою);
- фарингіти (запалення слизової і лімфоїдної тканини у горлі);
- тонзиліти (запалення піднебінних мигдаликів і слизової оболонки горла);
- ларингіти (запалення слизової оболонки гортані).
Ми маємо всі можливості не тільки для терапевтичного лікування, а й для проведення операцій дітям за показаннями. Всі хірургічні втручання — ендоскопічні, а ризик ускладнень майже відсутній.
Як підготувати дитину до прийому лікаря
Навіть якщо ваші спогади про радянську медицину ще достатньо яскраві (чого варта лише апаратна санація носа дитині!) і ви до сих пір побоюєтеся медиків, не демонструйте цей страх дитині. Лікар має сприйматися не як персонаж жахастика, який прийде і зробить болючий укол, якщо малюк не слухається, а як друг, чия мета — допомогти позбутися болю і неприємних симптомів. Тому перед візитом до медичного закладу варто не залякувати дитину, а спокійно їй пояснити, що відбуватиметься на огляді отоларинголога і що це потрібно для її ж добробуту. За словами нашого дитячого ЛОР-хірурга, кандидата медичних наук Олександри Цепколенко, слово «біль» краще не вживати взагалі (бо дитина може не дуже добре розуміти, чим біль відрізняється від інших незнайомих неприємних відчуттів), а сказати, що можливий деякий дискомфорт, але про це лікар завчасно попередить. Важливо, щоб малюк слухав вказівки отоларинголога і за потреби міг посидіти нерухомо.
Якщо дитину направив до ЛОР-хірурга сімейний лікар, алерголог, ортодонт чи інший спеціаліст, візьміть з собою наявну медичну документацію та результати аналізів за останні 3 місяці. Перед консультацією можна промити чи закапати носа дитині, якщо він закладений, а також нагодувати і напоїти її.
Як проходить консультація дитячого ЛОР-хірурга
В ідеалі варто обстежувати аденоїдну тканину дитини в отоларинголога починаючи з 3 років, раз на 6 місяців (не рахуючи лікування поточних захворювань). Консультація дитячого ЛОР-хірурга в Інституті VIRTUS відбувається у форматі гри: лікар знайомиться і спілкується з малюком, оглядає його на кріслі за допомогою ендоскопа, перевіряє стан вух і носової порожнини. Зазвичай задоволений малюк отримує смаколик й охоче приходить на наступний огляд.
Якщо ж з якихось причин не вдалося налагодити контакт з дитиною і вона плаче й кричить, огляд не завжди можливий, бо занадто набрякає порожнина носа. Проте, навіть у такому випадку можна перевірити вуха на наявність рідини за барабанною перетинкою. Або ж консультація переноситься на наступний день.
На крайній випадок є можливість провести огляд під седацією: для цього дитину приводять у клініку вранці натщесерце, в операційній вона вдихає анестетик, а ЛОР-хірург оглядає її ендоскопічно і робить відео для демонстрації батькам. Якщо малюк старше 4 років, йому можуть призначити комп’ютерну томографію ЛОР-органів. В Інституті VIRTUS маємо новий рентгенівський апарат, відповідно вплив випромінювання мінімальний і сфокусований безпосередньо на ділянці, яка досліджується. Наприклад, КТ гайморових пазух займає не більше пари хвилин, до того ж в кімнаті з дитиною може залишитися член родини.
Які захворювання ЛОР-органів у дітей вимагають участі хірурга
Якщо аденоїдна тканина дитини стає джерелом хронічного запалення, що призводить до негативних наслідків, таких як постійні ексудативні отити, зниження слуху чи тривалі запальні процеси у носовій порожнині. В такому випадку варто все ж підготуватися до операції з видалення аденоїдів, а не чекати, доки дитина це переросте. Адже зрештою не так страшні гіпотетичні ГРВІ після видалення аденоїдів (коли дитина хворіє раз на 3 місяці, це абсолютно нормально), як цілком реальна сенсоневральна приглухуватість, що може залишитися до кінця життя. Симптоми, які свідчать про те, що необхідне видалення аденоїдів у дітей, такі:
- стікання по задній стінці носоглотки;
- погіршення слуху;
- постійно закладений ніс;
- хропіння;
- апное (зупинка дихання уві сні);
- кашель вранці та після фізичних навантажень.
Інколи, окрім аденоїдів, необхідно також видалити піднебінні мигдалики (гланди). Показами до тонзилектомії (повного видалення мигдаликів) є більше 6 підтверджених ангін на рік, паратонзилярні абсцеси (запалення м’яких тканин довкола піднебінних мигдаликів), ураження беталітичним стрептококом групи А в поєднанні з кандидою та підвищені ревмопроби. Ще одне показання до хірургічного втручання — поліпи в носі дитини, які необхідно повністю видалити. Про наявність поліпів в носі свідчать головний біль, втрата смаку і нюху, частий нежить і чхання та поява закладеності носа в окремому положенні тіла (наприклад, дитина не дихає, коли лежить на боку, а на спині — дихає нормально).
Коли призначають операції ЛОР-органів дітям
Отоларинголог зазвичай починає лікування з консервативної терапії. І лише якщо вона не призвела до позитивного ефекту, призначається операція. В такому випадку дитина має здати пакет аналізів перед видаленням аденоїдів (клінічна кров і сеча, проби на гепатит B, C і ВІЛ) і пройти інструментальні обстеження (ЕКГ, ФГ).
Малоінвазивна хірургія передбачає видалення аденоїдів за допомогою холодноплазмової коблації чи шейверного ножа. Коблатор працює приблизно за тим самим принципом, що й лазер, але аденоїдна тканина випарюється при відносно низькій температурі 60 градусів, тому рана залишається чистою і швидко гоїться. Саме ендоскопічна аденотомія є найбільш розповсюдженою ЛОР-операцією, яка проводиться дітям.
За показаннями в ході операції також повністю або частково видаляються піднебінні мигдалики (аденотонзилотомія). Проте, це більш рідкісний випадок, адже частіше дитина має гіпертрофовану аденоїдну тканину і цілком здорові мигдалики.
Після коблації аденоїдів ЛОР-хірург обов’язково перевіряє, чи залишилася рідина за барабанною перетинкою. При виявленні рідини лікар робить парацентез (прокол) барабанної перетинки і встановлює шунт. Видаляти його надалі не потрібно, адже коли перетинка загоїться, вона виштовхне шунт сама — а допоки цього не станеться, варто уникати потрапляння у вуха води.
Вартість всіх ЛОР-операцій вказана на нашому сайті.