Лазерна коагуляція сітківки в сучасній офтальмології

Щоб розібратися, як працює метод лазерної коагуляції, давайте згадаємо будову очей. Це парний орган, який за своїм устроєм багато в чому нагадує фотоапарат. Очі, як і фотоапарат, використовують промені світла для створення зображень.

Світлові промені потрапляють в око через рогівку і кришталик. У фотоапараті світло проникає через лінзи. В оці на світ реагує зіниця, яка звужується при надлишку світла і розширюється при нестачі. У фотокамері цю функцію виконує діафрагма. Картинка формується на сітківці ока, в фотоапараті – на матриці. Сітківка є важливим об’єктом в сприйнятті зображень. Структура сітківки складна. Її нейронна мережа складається із з’єднання безлічі клітин. За сітківкою розташована судинна оболонка (хоріоідея), яка постачає кров у сітківку.

Травми сітківки призводять до порушення функцій зорового апарату і зниження зору. Виникають складні патологічні процеси. Ці процеси небезпечні і ведуть до розривів тканин. В результаті відбувається дистрофія сітківки. Самостійно людина може визначити дистрофію сітківки при наявності таких симптомів:

• Плаваючі плями перед очима
• Звуження поля зору
• Пелена перед очима
• Спалахи світла в оці

Розриви сітківки виникають в результаті дистрофії (витончення). Дані витончення вражають ділянки очного дна. Дистрофії відрізняються за формою і місцем розташування. Дистрофії можуть вражати тільки сітківку і судинну оболонку або ж склисте тіло. Виділяють такі типи дистрофій:

• дистрофія «слід равлика»
• «Гратчаста» дистрофія
• Дистрофія «за типом бруківки»
• «Змішана»
• «Пігментна»

Підхід до лікування змінюється в залежності від типу дистрофій, які визначає лікар. Вибирається метод впливу, щоб зупинити процес і не допустити ускладнень. Є дистрофії, які лікувати не потрібно, але в більшості випадків патології вимагають профілактичної лазерної коагуляції.

Причини дистрофії сітківки:

• Сахарний діабет
• Травми і удари голови
• Запальні захворювання очей
• Генетична схильність
• Далекозорість і короткозорість (міопія).

У людей з короткозорістю або міопією патології сітківки зустрічаються частіше. У здоровому стані промені світла заломлюються і перетинаються у фокусі сітківки. В результаті ми отримуємо чітке зображення предметів навколо нас. Щоб побачити предмети поблизу, око підсилює заломлюючу силу. Якщо заломлення світла надмірне і рефракція (здатність до заломлення світла в оці) порушена, людина починає добре бачити зблизька і погано вдалині.

У людей з короткозорістю патології сітківки зустрічаються частіше.

При короткозорості очне яблуко трохи розтягнуто. Окуляри та контактні лінзи не допоможуть, якщо в області розтягування утворилися дистрофії. В даному випадку рекомендується хірургія. Міопію часто називають спадковим захворюванням. Ризик розвитку короткозорості у дитини набагато вище в тому випадку, якщо його батьки короткозорі.

Діагностика дистрофії сітківки

Діагностувати дистрофічні зміни тканин ока непросто. Для огляду потрібен досвідчений офтальмолог і сучасне обладнання. Синтез цих складових – в клініці VIRTUS. На огляді лікар капає в око рідину, щоб розширити зіницю. Детально розглянути око можна за допомогою офтальмоскопу. Ще кілька годин після процедури людина бачить туманність, підвищується світлочутливість.

Можливості. Володимир Усов. Передова офтальмологія в Інституті VIRTUS

При необхідності лікар підтискає склеру, робить склерокомпресію. Таким чином доктор підсуває сітківку з периферії до центру. В результаті цього деякі ділянки стають видимими. Існує скануючий лазерний офтальмоскоп (СЛО), який створює кольорове зображення периферії сітківки. І, якщо є дистрофія, за допомогою апарату можна оцінити її розмір щодо площі очного дна.

Лазеркоагуляція - що це?

Процедура лазерної коагуляції відмежовує ділянки дистрофії і додатково фіксує сітчасту оболонку, намагаючись профілактувати ускладнення. Вона проводиться амбулаторно і займає короткий час. Пацієнт в цей час знаходиться в свідомості. В око капають краплі для розширення зіниці. Людина не відчуває болю, бачить тільки спалахи. На око встановлюють лінзу Гольдмана, яка дозволяє сфокусувати лазер в необхідні ділянки очного яблука. На ділянці сітківки локально підвищується температура і виникає коагуляція (поділ) тканин. Таким чином, відбувається додаткова фіксація до оболонок ока («склеювання» дірявої сітківки).

Має значення, який лазер використовується в ході лікування. Існують лазери з червоним, жовтим, зеленим і синім світлом. Кожен з них має свою довжину хвилі і ступінь коагуляції. Наприклад, жовтий лазер застосовується для лікування очного дна в центральній частині, а зелений – на периферії.

На відновлення очей після лазерної коагуляції може знадобитися час. У цей період для безпеки вашого зору важливо прислухатися до рекомендацій лікарів: лікарі рекомендують утриматися від будь-яких фізичних навантажень, плавання в басейні, відвідування сауни або лазні. Ризик відшарування сітківки в цей період високий. Бережіть здоров’я.