Про те, що через підняття важких предметів може утворитися пахова грижа, знає, мабуть, навіть дитина. Як прояви, так і першопричини цього захворювання відомі та зрозумілі. Однак мало хто знає про те, що систематичні печії, важкість в шлунку і проблеми з шлунково-кишковим трактом в цілому можуть бути симптомами діафрагмальної грижі.
Що ж це за патологія, як своєчасно її виявити і чи можна уникнути розвитку хвороби — з’ясовуємо в цій статті разом з досвідченими лікарями інституту передової медицини VIRTUS.
Що таке діафрагмальна грижа?
Діафрагмальна грижа — це захворювання, в результаті якого органи (петлі кишківника, шлунок або частини печінки) з черевної порожнини з яких-небудь причин потрапляють в грудний відділ через отвір в діафрагмі. На ранніх стадіях від проблеми можна вилікуватися медикаментозним шляхом, але в запущених випадках позбутися від грижі можна тільки за допомогою операції.
Чому з'являється діафрагмальна грижа: причини
Фахівці виділяють кілька типів причин, через які може розвинутися діафрагмальна грижа.
Підвищена еластичність тканин поруч зі стравохідним отвором діафрагми
До однієї з частих причин появи діафрагмальної грижі можна віднести ситуації, коли зв’язки не можуть утримати органи в передбаченому природою положенні. Сильна розтяжність тканин близько діафрагми може стати результатом:
- Вагітності
- Частого і надривного кашлю
- Важкої фізичної праці
- Надлишкової маси тіла
- Вікових порушень еластичності м’язів
- Генетичної схильності
- Неправильного харчування
Вроджений дефект
За наявності вродженої патології тканини на вході в стравохід одразу надмірно еластичні або недорозвинені. Не завжди така особливість обов’язково призводить до виникнення діафрагмальної грижі, але ймовірність її виникнення через незначні зовнішні чинники значно вища.
Травма
Діафрагмальна грижа також може стати наслідком травматичного впливу на очеревину і грудну клітку.
Симптоми
Зовнішні прояви діафрагмальної грижі можна розділити на два види: шлункові та серцево-судинні. Як правило, «спусковим гачком» для появи дискомфорту є прийняття їжі. Після цього людина може відчувати такі симптоми:
- Випинання грижового мішка
- Нудоту
- Печію
- Важкість в шлунку
- Відрижку
- Метеоризм
- Блювоту, після якої настає незначне полегшення
Шлунково-кишкова симптоматика зустрічається на ранніх етапах, коли випадання органів епізодичне. У міру розвитку грижі можуть з’являтися болі в ділянці серця і задишка.
Діагностика
Для того, щоб поставити діагноз і призначити правильне лікування діафрагмальної грижі, хірург проводить низку обстежень спільно з гастроентерологом, в деяких випадках може знадобитися участь невропатолога. Найчастіше проводиться рентгенографія з пасажем барію — це дозволяє визначити ступінь розвитку патології. Також лікарі вдаються до фіброгастроскопії, визначають чи немає виразки в шлунку та виявляють інші фактори, які можуть вплинути на план лікування.
Методи лікування
Характер лікування залежить від типу та занедбаності діафрагмальної грижі:
- Для гриж на початковому етапі розвитку рекомендована консервативна терапія з гастроентерологом. На час лікування пацієнту показана особлива дробна дієта, яка також допомагає уникнути проблем з шлунково-кишковим трактом, і підтримуюча медикаментозна терапія. Процес відновлення досить тривалий і займає до трьох місяців, але дозволяє уникнути хірургічного втручання
- При наявності ковзної або параезофагальної грижі (за цих типів грижі різні частини шлунка зміщуються і виявляються в грудному відділі) показане виключно хірургічне видалення. До нього ж вдаються і в разі, якщо традиційні способи безсилі та спостерігається розвиток ерозій, виразок, запалення слизової оболонки стравоходу
Фахівці інституту передової медицини VIRTUS видаляють діафрагмальну грижу способом ненатяжної пластики — це найбільш сучасний спосіб, який дозволяє уникнути переважної частини ускладнень. Хірург встановлює спеціальний сітчастий імплантат в ділянці грижового мішка, який закриє діафрагмальну воронку та відновить тонус тканин біля шлункового входу в діафрагму. До появи сітчастих імплантів розмір діафрагмальної воронки зменшували за рахунок власних тканин організму, через що тканини могли деформуватися і з’являлися ускладнення в місцях найбільшого натягу.
Як і з будь-яким іншим моментом у здоров’ї організму, не варто покладатися на народні способи лікування і пускати хворобу на самоплив. Своєчасне звернення до лікаря допоможе позбутися від проблеми з найменшим дискомфортом, без втрати в якості життя і операції.
