Що таке синдром Поланда і як це лікується: історія нашої пацієнтки

Також анатомічними проявами синдрому Поланда може бути зрощення та скорочення пальців і недорозвиток кісткової та/або хрящової тканини ребер (гіпоплазія ребер). В Інституті VIRTUS відсутня грудь відтворюється хірургічним шляхом.

Як проявляється синдром Поланда

У чоловіків з синдромом Поланда, як правило, відсутній великий грудний м’яз, в той час як у жінок, крім того, немає молочної залози (інколи також соска) або вона недорозвинена (гіпоплазія молочної залози), що створює видимий естетичний дефект.

Якщо зрощені пальці помітні відразу після народження дитини, то відсутність однієї груді у дівчат найчастіше стає очевидною після завершення статевого дозрівання. Саме тоді жінки з синдромом Поланда найчастіше звертаються за консультацією до пластичного хірурга. За словами однієї з наших пацієнток, 22-річної дівчини, вона навіть не знала, що має синдром Поланда: так, батьки в підлітковому віці приводили її до лікарів, але все, що вона чула — необхідно почекати, доки розпочнуться місячні, і груди виростуть самі. На жаль, цього так і не сталося.

Причини розвитку синдрому Поланда

Подібно більшості генетичних аномалій, не можна сказати напевно, чому саме виникає синдром Поланда, наскільки він залежить від спадковості й якою має бути профілактика під час вагітності. Але як правило, цьому стану не притаманні ураження внутрішніх органів, які б стали перешкодою для хірургічного лікування в майбутньому.

Як проходить лікування синдрому Поланда

Оскільки синдром Поланда — доволі рідкісний стан, не всі лікарі мають практичний досвід його хірургічного лікування. Однак наш пластичний хірург Сергій Кадочніков провів вже не одну успішну операцію таким пацієнткам.

– Сучасні методики корекції синдрому Поланда включають в себе як встановлення імплантата — звичайного чи еспандера, так і пересадку власної жирової тканини — ліпофілінг, чи, у випадку Інституту VIRTUS, його більш новітній варіант біоімплантинг, для формування молочної залози, — розповідає Сергій Кадочніков. — Мета операції — відтворити другу грудь, що виглядатиме максимально симетрично і природно. Для цього може знадобитися одне чи декілька хірургічних втручань залежно від ступеню прояву захворювання конкретної пацієнтки й наявності у неї окремих кісткових і м’язових структур.

У пошуках «свого» лікаря

Інститут VIRTUS став не першим закладом, до якого звернулася дівчина з синдромом Поланда, але саме у нас вона отримала бажану допомогу. «Я працюю за кордоном і могла залишитися в Одесі лише на кілька місяців, тож планувала швидко зробити операцію, відновитися і повернутися до роботи, — каже пацієнтка. — Але коли звернулася до спеціаліста, якого мені порадила подруга, він визнав, що не має досвіду лікування дівчат з синдромом Поланда. Я була у відчаї і не знала, що робити — спробувати податися до Києва чи шукати далі в Одесі. На щастя, той лікар порадив мені проконсультуватися у пластичного хірурга Сергія Кадочнікова в Інституті VIRTUS».

Сергій Валерійович справив на дівчину позитивне враження, а його впевненість у гарному результаті і професіоналізм викликали довіру: від нього вона дізналася, що не одна така, і побачила приклади успішної корекції патології. Все це мотивувало пацієнтку розпочати лікування, яке виявилося довшим, ніж очікувалося. Родина і друзі щиро підтримали її рішення.

Дві операції і шлях до відновлення

Сергій Кадочніков провів пацієнтці дві операції з інтервалом трохи менше ніж рік. Оскільки у дівчини відсутні грудні м’язи, а її шкіра не могла розтягнутися достатньо, щоб утримати звичайний імплантат, було вирішено встановити імплантат-еспандер, який можна поступово розтягнути зсередини, заповнюючи його фізрозчином. Так пацієнтка поступово звикала до присутності імплантата і його ваги з одного боку. Для того, щоб залити рідину в еспандер, використовували спеціальну трубку. Коли груди набули симетричного вигляду, цю трубку видалили в ході наступної операції та встановили постійний імплантат нормального розміру.

– Зазвичай дуже боюся болю, але мені так хотілося позбутися цього недоліку, що на хірургічне лікування йшла без страху, — згадує дівчина. — Свою роль відіграло дбайливе ставлення Сергія Валерійовича, якому довірилася безумовно, і всього персоналу клініки. Після операції також нічого не боліло, але потрібен був час, щоби грудна клітка звикла, що на ній щось є.

Як змінилося життя пацієнтки після лікування синдрому Поланда?

Наша пацієнтка — дівчина середнього зросту, але до операції мала зайву вагу через стресове переїдання. Вона зізнається, що все життя комплексувала через свій вигляд і вважала, що через цю інакшість не гідна ані кохання, ані щасливого життя — попри те, що весь час приховувала відсутність груді як могла.

Після встановлення імплантату самопочуття дівчини змінилося докорінно: вперше у неї виникло бажання одягти гарний обтислий одяг, а за два дні вона з задоволенням гуляла вздовж моря і раділа життю попри воєнний час. Невдовзі вона позбулася зайвої ваги — їла все, як і раніше, тільки от зникло бажання заїдати стрес. Вона дотримується обмежень, які призначив пластичний хірург (пів року без відвідування спортзалу, 1-2 місяці — відмова від басейну та гарячої ванни тощо), але ходить на масаж (через синдром Поланда має викривлення хребта), грає з малим племінником і працює в звичному режимі.

– Це неймовірно, коли можна позбутися великої проблеми, що заважала жити і вимагала коригування, — каже дівчина. — Відтепер готова рекомендувати всім, хто страждає на синдром Поланда, звертатися до Сергія Кадочнікова в Інститут VIRTUS.