Залізо — незамінний мікроелемент, який входить до багатьох ферментів і тканин, які займаються транспортуванням кисню в організмі, забезпечують роботу дихального ланцюга мітохондрій, відновлювальні клітинні реакції й антиоксидантний захист.
З допомогою заліза регулюються процеси росту та старіння, виникнення нових клітин і відмирання старих, кровотворення, постачання органів і тканин киснем, регуляція генів і синтез ДНК, синтез стероїдів й ефективність лікувальних препаратів, робота як нервової, так й імунної систем.
Чим же небезпечні залізодефіцитні стани, як вони проявляються, як своєчасно їх діагностувати і правильно підібрати терапію — разом з лікарями клініки VIRTUS з’ясовуємо в цій статті.
Залізодефіцитні стани
Що ж означає термін «залізодефіцитні стани»? За даними ВООЗ, клініко-гематологічний синдром браку заліза в крові — а саме так можна простою мовою розшифрувати цей термін — займає друге місце в світі за поширеністю. «Перегнати» цей синдром змогли тільки всім відомі ГРВІ, якими хоч раз в житті хворіла кожна людина.
Залізодефіцитна анемія у жінок
Добова потреба заліза у людини відрізняється, залежно від багатьох параметрів: статі, віку, географії. Наприклад, у дівчат, які досягли репродуктивного віку, добова потреба заліза приблизно 2 мг, для жінок «при надії», особливо на пізніх термінах — до 6 мг, а у дорослих чоловіків — всього 1 мг на добу.
Особливо актуальна підтримка правильного балансу заліза для жінок дітородного віку, у яких регулярна менструація. Під час місячних кровотеч організм втрачає значну кількість мікроелементу, і під час рясних місячних жінці може знадобитися коригування ендокринологом та гінекологом концентрації цього мікроелементу.
Які ж найбільш часті причини виникнення залізодефіциту у жінок:
- Порушення харчування: якщо організм недоотримує добову норму заліза або жінка дотримується незбалансованої дієти без м’яса, то ймовірність прояву захворювання вкрай висока
- Гінекологічні проблеми: патологія фолатного циклу, рясні маткові кровотечі
- Різні хронічні крововтрати: шлунково-кишкові, носові, легеневі, ниркові та інші
- Період підвищеної потреби в залізі, наприклад, вагітність
Епідеміологія залізодефіциту
Як правило, брак заліза можна визначити як ситуацію, в якій організм отримує меншу кількість мікроелементу, ніж йому потрібно, або віддає більше, ніж може заповнити. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я близько 4 мільярдів людей в світі стикаються з дефіцитом заліза в організмі, і, як мінімум, половина з них страждають від залізодефіцитної анемії.
Саме ЗДА вважається причиною стресів, зниження працездатності у дорослих і дітей, викликає затримку росту та розвитку у дітей. Дослідники виявили закономірність: відсоток жінок, які стикаються з дефіцитом заліза і ЗДА в розвинених країнах нижчий, аніж у жінок з країн, що розвиваються. Це пов’язано зі загальними показниками рівня якості життя, розвитку суспільства і екологічними умовами.
Особливості обміну заліза, етіологія і патогенез розвиток дефіциту заліза у вагітних
Дефіцит заліза у вагітних може розвинутися на будь-якому терміні, однак найчастіше активний сплеск захворювання виникає під час III триместру — саме в цей період потреба в залізі у організму матері та плоду зростає в три рази, в порівнянні зі звичайним станом.
Дефіцит заліза як в прихованих — латентних — так і в маніфестних, тобто відкритих, проявах негативно відображається на вагітності жінки. Ця проблема не тільки погіршує стан жінки, але й створює небезпеку для дитини, її формування і розвитку, та може призвести навіть до загибелі плоду, ускладнити виношування і перебіг пологів.
Фахівці виділяють три ступені дефіциту заліза: передлатентний, латентний і крайній: ЗДА.
Клінічних проявів і симптомів передлатентний етап не має, стандартними тестами і аналізами проблему теж не виявити, оскільки всі аналізи показують нормотипічний результат. Тільки спеціальний тест абсорбції дозволяє знайти відхилення.
Латентна стадія характеризуються сидеропенічними проявами проявами дефіциту заліза в організмі:
- Змінами в смакових перевагах: жінка може полюбити продукти, які раніше не викликали інтересу
- Посиленням нюху і пристрастю до різких запахів
- Зміною якості шкіри: появою лущення, сухості
- Підвищеною стомлюваністю і загальною слабкістю
- Стоматитом і проблемами з кровотечею ясен
На цьому етапі лабораторні аналізи показують перші відхилення від норми.
Крайньою стадією дефіциту заліза в організмі є ЗДА. У цей період пацієнти можуть скаржитися на підвищену стомлюваність, слабкість, запаморочення, шум у вухах й інші нетипові зміни самопочуття.
Діагностика ЗДА і дефіциту заліза
Діагностика станів і стадій залізодефіциту в домашніх умовах без проведення клінічних досліджень, неможлива. Як правило, симптоми захворювання, навіть на крайній стадії розвитку анемічних станів, схожі з проявами багатьох інших проблем.
Діагностика захворювання грунтується виключно на результатах лабораторних досліджень. Як правило, фахівці вимірюють показники рівня гемоглобіну, еритроцитів і гематокриту, а також проводять спеціальні гематологічні тести на абсорбцію і вміст заліза в крові. Такий набір аналізів дозволяє скласти максимально повну картину дефіциту і підібрати індивідуально коректну терапію.
Профілактика і лікування залізодефіциту
Основним методом профілактики дефіциту заліза в організмі, перш за все, є збалансоване харчування — наприклад, насичення раціону препаратами з високою біодоступністю. Важливо також уникати продуктів, які гальмують адаптацію і всмоктуваність заліза — наприклад, кави та шоколаду.
Призначити коректну і необхідну дозу мікроелементів повинен лікар, орієнтуючись на результати лабораторних досліджень.
Будь-яка терапія щодо усунення залізодефіциту вирішує одночасно дві проблеми: проблему нестачі мікроелемента і поповнення запасів заліза в організмі. Як правило, це медикаментозне лікування спеціально підібраними препаратами в строгому дозуванні.