Що робити, якщо випадає волосся?
Випадіння волосся – фізіологічний процес, який відбувається через зміну фаз росту та оновлення клітин шкіри. Однак надмірне випадіння волосся може свідчити про захворювання волосистої частини голови – алопецію. Без належного лікування і застосування засобів від випадіння волосся алопеція прогресує і, в залежності від причини захворювання, призводить до значного порідіння волосся або утворення вогнищ облисіння.
Як зрозуміти, що волосся випадає більше норми?
У кожної волосяної цибулини є життєвий цикл. Фаза активного росту волосся (анаген) складає 2-5 років. Потім настає проміжна фаза (катаген), після чого фолікул припиняє підживлювати волосину і переходить у «сплячий» режим – фазу телогена. По мірі росту нової волосини стара волосина витісняється з волосяного мішечка. Процес закінчується випадінням старої волосини і появою на поверхні шкіри нової волосини. У здорових людей приблизно 85% волосся знаходиться у стадії анагена, 1-2% – у стадії катагена і близько 13-15% – у стадії телогена. У день випадає близько 50-100 волосин і на їх місці виростають нові, при цьому густина волосся практично не змінюється.
Визначити надмірну втрату волосся можна з допомогою тесту в домашніх умовах. Оскільки більша його частина випадає при митті голови – відкладіть цю процедуру на декілька днів. Опісля візьміть пучок на маківці та сильно потягніть, повторіть тест кілька разів. Якщо щоразу у руці залишається більше 5-7 волосин – необхідно звернутися за консультацією до трихолога (лікаря-дерматолога, який займається лікуванням волосся і шкіри голови).
Через що може випадати волосся?
В структурі всіх захворювань волосся нерубцеве випадіння складає 80%, тобто є найбільш поширеною причиною втрати волосся, що вражає від 30-40% людей у віці до 50 років. Основною причиною випадіння волосся у чоловіків (80% випадків) є спадкова схильність. Ця форма алопеції називається андрогенетичною. Найбільш значимим фактором ризику облисіння у чоловіків є підвищена активність ферменту 5-альфа-редуктази II типу, який у генетично схильних волосяних фолікулах метаболізує гормони тестостерон і дигідротестостерон (ДГТ).
Розвиток андрогенного облисіння має свої шаблони: у чоловіків воно «з’їдає» волосяний покрив на тім’ї, а у жінок утворює гніздо у ділянці серединного проділу. У чоловіків алопеція розвивається стадійно, впродовж 5-25 років. Для очної діагностики чоловічого облисіння трихологи використовують шкалу Норвуда, згідно якої кожній стадії алопеції відповідають певні ознаки.
Причини сильного випадіння волосся у жінок:
- бактеріальна або грибкова інфекція;
- прийом лікарських препаратів;
- гормональний дисбаланс;
- захворювання щитовидної залози;
- стрес, психоемоційна напруга.
Андрогенна, алопеція «по чоловічому типу», яка розвивається у генетично схильних жінок, є другою по розповсюдженості формою втрати волосся і пов’язана з посиленням впливу найбільш потужного з «чоловічих» гормонів андрогенів – дигідротестостерону. У частини жінок з андрогенною формою випадіння волосся підтверджується наявність у сироватці периферичної крові патологічних змін у метаболізмі гормонів андрогенів, а відхилення від норми по інших показниках часто незначні. Як відомо, чоловічі гормони у жінок скорочують фазу росту (анаген) і продовжують фазу випадіння (телоген), що призводить до зменшення розміру волосяних фолікулів.
При яких хворобах випадає волосся?
Причинами випадіння волосся можуть бути аутоімунні патології (червоний плоский лишай, дискоїдний вовчак, склеродермія), себорея, сифіліс, грибкові та бактеріальні інфекції шкіри. При вовчаку на волосистій частині голови утворюються еритематозні, виступаючі плями-вогнища, блідо-рожеві всередині і багряні по краях, з фолікулярним гіперкератозом, атрофією, телеангіектазіями (судинними зірочками) і диспігментацією.
Червоний плоский лишай являє собою хронічний запальний дерматоз з імунним патогенезом (механізмом розвитку хвороби), який вражає шкіру, волосисту частину голови, слизові оболонки та нігті. Захворювання проявляється у вигляді багатовогнищевої, асиметричної алопеції з фолікулярним кератозом і перикулярною синювато-багряною еритемою.
Іноді рубцеве облисіння провокують хронічні висипання на шиї та потилиці – келоїдальне акне, а також глибокі форми фолікуліту і перифолікуліту з тенденцією до утворення абсцесів – абсцедуючий (підриваючий) фолікуліт.
Втрата волосся при себорейній алопеції відбувається через порушення роботи сальних залоз. У чоловіків себорейна алопеція переважно вражає скроні і тім’яну частину голови, у жінок – лобну ділянку. Волосся стає рідким і тонким, швидко жирніє – при жирній себореї, а при сухій себореї виглядає сухим і січеться. У 70% випадків захворювання виникає у молодому віці – в період гормональної перебудови організму у підлітків.
Як зупинити випадіння волосся?
Щоб зупинити випадіння волосся, необхідно звернутись за консультацією до дерматолога і встановити причину алопеції. З цією метою у трихології використовують ряд досліджень:
- біохімічний аналіз крові;
- трихоскопію – дослідження роботи сальних залоз;
- аналіз крові на гормони;
- фототрихограму – відеодіагностику щільності і стану волосся;
- біопсію методом прямої флуоресценції;
- дослідження субстрату лущення на наявність бактеріальної чи грибкової інфекції.
Загальна стратегія ведення пацієнта з алопецією включає психоемоційну підтримку, нутритивні препарати, системну судинну і місцеву терапію. У боротьбі з випадінням волосся ефективні такі процедури, як дарсонвалізація, мезотерапія, електрофорез біоактивних речовин, низькоінтенсивна лазерна терапія.
Для вирішення проблеми андрогенетичної алопеції приміняють:
- препарати від випадіння волосся – розчини для зовнішнього застосування з міноксидилом і таблетки з фінастеридом;
- плазмоліфтинг – ін’єкції збагаченої тромбоцитами крові в ділянки облисіння;
- лазерну терапію шкіри голови – сеанси низькоінтенсивного лазерного опромінення;
- трансплантацію – пересадку здорового волосся з потилиці та тіла в проблемну, реціпієнтну ділянку.
При трансплантації з донорської ділянки – переважно потиличної, поштучно добувають фолікулярні з’єднання, графти. Кожен графт містить 1-4 волосяних цибулини, які пересаджують у місця найбільшої втрати волосся. Через декілька тижнів пересаджені волосинки остаточно приживаються на новому місці, а за 8-12 місяців голову знову вкриває густа, розкішна шевелюра.
У лікуванні рубцевої алопеції використовують внутрішньовогнищеві ін’єкції стероїдів і антибіотиків, аплікації з лікувальних мазей. Мета такої терапії – купірування запального процесу. Відновити втрачене волосся на місці рубців за допомогою лікарських препаратів, на жаль, неможливо. Тому при появі «підозрілих» пустул і плям на волосистій частині голови слід одразу ж звернутися до трихолога.
