Гайморит — це синусит (запалення) слизових оболонок однієї з навколоносових пазух, верхньощелепної.
Захворювання виникає, коли у верхньощелепний синус проникає інфекція — з кров’ю, через травму або інфіковані карієсогенними бактеріями корені зубів.
Більше половини випадків захворювання викликаються бактеріями Haemophilus influenzae і Streptococcus pneumonia. Навколоносові пазухи вражають і віруси парагрипу, грипу, риновіруси. Порушувати природній відтік рідини з синуса може кіста або поліп, що утворилися в ньому — і це також призводить до запалення.
Основні симптоми гаймориту — це густі виділення з носа, біль при різкому нахилі голови, відчуття важкості і неприємного запаху в навколоносових пазухах. При гострій формі хвороби температура тіла може зростати до фебрильних значень (38–39 °C). Симптоми гаймориту без температури частіше зустрічаються у людей з хронічною формою хвороби. У 30% випадків патологія діагностується вже у запущеній стадії, коли починаються серйозні ускладнення з яскраво вираженими ознаками гаймориту.
Що таке гайморові пазухи?
Гайморові пазухи — найбільші (від 3 до 30м3 у об’ємі) навколоносові синуси, розміщені у верхній щелепі. На їх внутрішній поверхні є отвори — співустя, які з’єднують пазухи з носовою порожниною. Верхньощелепні синуси мають дві особливості:
- дуже тонку нижню стінку, що легко травмується при пломбуванні і видаленні зубів;
- у слизовій оболонці, якою вистелена гайморова пазуха, мало нервових закінчень. Тому гайморит на початкових стадіях може протікати безсимптомно.
Що таке придаткові пазухи носа?
Придаткові синуси (пазухи) — це повітроносні порожнини у кістках черепа. Існує 4 групи навколоносових синусів: лобові, верхньощелепні, клиноподібний і решітчастий лабіринт. Вони забезпечують голосовий резонанс і виконують інші важливі функції:
- ізолюють корені зубів і очі від температурних коливань;
- виконують функцію протиударного буферу;
- зігрівають повітря, що вдихається.
Всередині придаткові пазухи вистелені епітеліальною тканиною, що виробляє секрет. При запаленні виділення слизу посилюється, а його відтік через співустя ускладнюється. Накопичення слизу може призвести до утворення гною, а його застій — до розвитку менінгіту, отиту та інших ускладнень. Тому лікування синуситів слід розпочинати якомога швидше.
Яка різниця між гайморитом, ринітом і фронтитом?
Риніт — це запалення слизових носової порожнини, а фронтит і гайморит — лобової і верхньощелепної пазух відповідно.
Чи можна вилікувати гайморит без операції?
Для лікування гаймориту застосовуються консервативні методи (лікарські препарати, фізіопроцедури) та хірургічні. Оперативне втручання не проводиться, якщо відтік секрету з гайморових пазух не порушений. У таких випадках призначаються спреї і краплі в ніс при гаймориті, антибактеріальні препарати, промивання носа антисептиками. Якщо медикаментозна терапія неефективна, пацієнту може бути запропоновано хірургічне лікування — пункція або гайморотомія.
Пункція (прокол) дозволяє відкачати гнійний вміст, промити пазуху, а опісля ввести у неї антибіотики проти гаймориту і протизапальні препарати. Процедура супроводжується деяким дискомфортом для пацієнта, хоча й виконується після місцевого знеболення. При цьому ефективність її дуже висока.
Що таке гайморотомія?
Гайморотомія — це ендоназальний розтин гайморової пазухи з наступним видаленням патологічних включень: кісти, поліпа або залишків пломбувального матеріалу, гнійного вмісту. В результаті операції відбувається очищення пазухи, співустя розширюються і нормалізується відтік слизу. Доступ до синусу здійснюють через носовий хід і співустя під контролем ендоскопа. Ендоскопія гайморової пазухи — процедура малотравматична. Наприклад, після видалення кісти гайморової пазухи з ендоскопічним доступом у пацієнта можуть спостерігатися невеликі набряки, які минають впродовж 10-14 днів.
Чи можна ходити в лазню з гайморитом?
Ходити в лазню, сауну, робити парові інгаляції при гаймориті не можна. Під впливом високих температур стінки пазухи розширюються, збільшується виділення гнійного ексудату, що лише обтяжує перебіг хвороби.
Чи можна ендоскопом побачити гайморит?
При ендоскопічному обстеженні отоларинголог може виявити стікання слизу по задній стінці глотки — один із симптомів гаймориту. Більш інформативним методом дослідження для діагностики і лікування гаймориту є комп’ютерна томографія ЛОР-органів. Томограма дозволяє виявити приховані запальні процеси, кісти і новоутворення верхньощелепних синусів, залишки пломбувального матеріалу в них.
Як попередити гайморит у дитини?
До 8-річного віку гайморит у дітей не розвивається, тому що верхньощелепні синуси у них ще не сформовані. Щоб попередити гайморит у дитини старшого віку — обов’язково доліковуйте кожен нежить. При тривалій закладеності носа після ГРВІ необхідна консультація лікаря у відділенні лор-хірургії.
Чи можна в домашніх умовах лікувати гайморит?
Якщо захворювання було викликане вірусом і виявлене на початковій стадії — лікар призначить консервативне лікування, яке можна пройти в домашніх умовах. Терапія бактеріальних, гнійних гайморитів проводиться в стаціонарі.
Лікувати гайморит вдома можна лише під наглядом отоларинголога, із дотриманням усіх лікарських призначень. Різноманітні народні засоби від гаймориту, самолікування тільки погіршують ситуацію, і сприяють появі ускладнень.
Як гайморит пов’язаний з вухами?
Вухо і ніс нерозривно пов’язані між собою через Євстахієву трубу — фізіологічний канал, що з’єднує носоглотку з порожниною середнього вуха. Тому гайморит з правої сторони може ускладнитись гнійним отитом. А отит, в свою чергу, викликати порушення слуху.
Що робити, якщо гайморит повторюється?
Якщо гайморит повторюється два і більше разів на рік — необхідно визначити причину рецидивів: зробити комп’ютерну томографію, загальний аналіз крові, прицільний рентгенографічний знімок коренів 5,6 і 7 зубів, бакпосів з носа з антибіотикограмою. Якщо гайморит трапляється більше 4-5 разів на рік — потрібна консультація імунолога. Кваліфікована допомога лікаря-отоларинголога дозволить вилікувати гайморит назавжди, і забути про «сезонні» запалення верхньощелепної пазухи — найпоширенішу причину звернення у відділення ЛОР-хірургії.
