Як аденоїди впливають на мовлення та розвиток дитини

Роль аденоїдів у дитячому організмі

Аденоїди — це лімфоїдна тканина, розташована в носоглотці, яка відіграє важливу роль у розвитку імунної системи. У перші місяці життя дитина отримує пасивний імунітет. Через грудне молоко від матері до малюка потрапляють антитіла, які захищають його від різних інфекцій. Однак до року цей захист слабшає, і його місце займає активний імунітет — той, що формується при контакті з вірусами та бактеріями.

Аденоїди розташовані на вході в дихальні шляхи та приймають на себе всі мікрочастинки, які вдихає дитина. Основні функції аденоїдів — забезпечити захист від патогенних мікроорганізмів, що потрапляють через ніс і рот, «навчити» організм правильно реагувати на інфекції, допомагаючи формувати активний імунітет.

Часті (порівняно з дорослими пацієнтами) ГРВІ у дітей неминучі, тож можна говорити про постійне тренування імунної системи. В результаті відбувається формування активного імунітету та поступове зниження частоти вірусних захворювань. Весь цей період мигдалики лімфоглоткового кільця активно працюють і можуть суттєво збільшуватися в розмірах. Найчастіше значно збільшується носоглоткова мигдалина — це і називають гіпертрофією аденоїдів. При надмірній гіпертрофії виникають стійкі та серйозні проблеми: утруднене дихання, хропіння, порушення сну, зниження слуху, затримка розвитку мовлення, значно частіше розвиваються гнійні ускладнення. У таких випадках на допомогу приходить дитяча ЛОР-хірургія в клініці VIRTUS. Сучасні методи дозволяють ефективно та безпечно позбавити маленьких пацієнтів проблеми аденоїдів, повертаючи їм легкість дихання.

Чому збільшуються аденоїди у дітей?

Багато батьків задаються питанням, чому запалюються аденоїди у дітей і що спричиняє їхнє збільшення. Відповідь криється в особливостях роботи лімфоїдної тканини. Аденоїди, як будь-який орган, що активно працює, можуть піддаватися гіпертрофії, тобто збільшенню в розмірах. Це нормальна реакція на навантаження, схожа на те, як у спортсменів ростуть м’язи під час тренувань. Основні причини розростання аденоїдів такі:

• часті респіраторні інфекції. Кожен епізод ГРВІ або ангіни активізує аденоїди, і вони збільшуються;
• спадкова схильність. У деяких дітей лімфоїдна тканина від початку більш активна;
• алергічні реакції. Можуть викликати хронічне подразнення слизової оболонки та стимулювати ріст тканин;
• інфекційний мононуклеоз (вірус Епштейна-Барр). Часто викликає різке збільшення аденоїдів та інших лімфовузлів, особливо при недолікованій або прихованій формі.

Важливо пам’ятати, що розростання аденоїдів — це не завжди патологія. Але якщо вони починають заважати диханню, сну та навчанню дитини, потрібна консультація дитячого ЛОРа.

Вплив аденоїдів на формування мовлення дитини

Формування мовлення залежить від двох ключових факторів — здатності дитини чути звуки та вимовляти їх правильно. Аденоїди, будучи частиною лімфоїдного кільця Пирогова-Вальдейєра, розташовуються в носоглотці та при збільшенні можуть порушувати обидва ці процеси.

Тісно пов’язані аденоїди та слух: при розростанні лімфоїдної тканини вона може перекривати гирла слухових (євстахієвих) труб, що порушує вентиляцію середнього вуха. Виникає секреторний отит, коли рідина накопичується за барабанною перетинкою. Батьки помічають: дитина стала вмикати мультики занадто голосно, перепитує, не реагує на зауваження. Це не завжди каприз, іноді це пряма ознака зниження слуху, що особливо небезпечно у віці до 4 років, коли мовлення тільки формується. Якщо дитина не чує слова або чує недостатньо чітко, вона не може їх правильно відтворити. Тому й виникає затримка мовлення. У пошуках причини батькам варто замислитися: «Чи могли аденоїди вплинути на мовлення дитини».

Також при вираженому розростанні аденоїдів ускладнюється артикуляція. У дитини порушується рухливість язика, що заважає чіткій вимові звуків і з’являється «гнусавість». Тому важливо при підозрі на аденоїди звертатися не тільки до отоларинголога, але й перевіряти слух у сурдолога.

Характерні ознаки мовленнєвих проблем у дітей з аденоїдами

Проблеми з розвитком мовленнєвого апарату мають цілий комплекс ознак, які не завжди безпосередньо пов’язані з мовленням. Але на них варто звернути увагу, оскільки вони можуть обмежувати здатність до розмови. Одним із тривожних симптомів стає кашель ночами. Він обумовлений тим, що збільшені аденоїди порушують відтік слизу з носоглотки, особливо в горизонтальному положенні. Слиз накопичується, подразнюючи задню стінку глотки та викликаючи постійний нічний кашель. Це може заважати сну та знижувати якість відпочинку, що негативно впливає на загальний розвиток дитини, включаючи мовлення.

Наступним «тривожним дзвінком» є втрата слуху у дітей при аденоїдах. Через розростання лімфоїдної тканини порушується вентиляція середнього вуха, у ньому накопичується рідина, знижується рухливість барабанної перетинки. Дитина починає гірше чути, не реагує на слова, просить повторити. Саме мовлення часом стає нерозбірливим, гугнявим, «ніби говорить із повним ротом». Усе це — сигнали до обстеження у ЛОРа та сурдолога.

Вплив збільшених аденоїдів на фізичний та психічний розвиток дитини

Збільшені аденоїди впливають не тільки на носоглотку, а й позначаються на загальному стані дитини. Постійні труднощі з диханням, хропіння, поганий сон призводять до хронічної втоми, зниження концентрації, дратівливості та емоційної нестабільності. Дитині стає важко зосередитися, вона гірше засвоює інформацію, часто буває примхливою та млявою.

Чи може від аденоїдів бути температура? Так, особливо якщо на тлі збільшення розвивається запалення — аденоїдит. Температура буває часто і може додатково виснажувати дитячий організм. При аденоїдиті дитина дихає ротом, оскільки носові шляхи заблоковані. Через постійне ротове дихання збільшується ризик розвитку карієсу та неправильного прикусу.

Існує також зв’язок між аденоїдами та енурезом. Порушення сну на тлі частого кашлю або прокидання, хронічний стрес можуть спровокувати епізоди нетримання сечі. Це особливо актуально для дітей чотирьох-семи років, у яких нервова система ще нестабільна.

Таким чином, патологічне збільшення аденоїдів може загальмувати як фізичний, так і психоемоційний розвиток дитини. Тому важливо звертатися до лікаря вчасно.

Що робити, якщо у дитини збільшені аденоїди?

Збільшені аденоїди, а також ступінь їхньої гіпертрофії (розростання) діагностує ЛОР. При першому-другому ступені застосовують консервативне лікування: рекомендується поєднання назальних кортикостероїдів та блокаторів лейкотрієнових рецепторів курсом від одного до трьох місяців. Важливо регулярно промивати ніс при аденоїдах сольовими розчинами — це знижує запалення та очищає носоглотку від слизу. Однак, якщо аденоїди будь-якого ступеня гіпертрофії починають негативно позначатися на здоров’ї, це привід для аденотомії.

Видалення аденоїдів у дітей

Видалення аденоїдів показано, якщо протягом тривалого часу (понад місяць) медикаментозна терапія не дає ефекту, і зберігаються стійкі симптоми:

• постійне хропіння;
• нічні пробудження;
• погіршення слуху при аденоїдах;
• отити;
• порушення прикусу та ротове дихання;
• відставання у мовленні;
• часто підвищується температура при аденоїдах.

Важливо розуміти: аденоїди — це не «зайвий» орган, а частина імунної системи. Тому операція розглядається лише після ретельної оцінки всіх ризиків і не є обов’язковою при будь-якому ступені гіпертрофії аденоїдів. Рішення приймається індивідуально, з урахуванням усіх клінічних даних.

Особливості видалення аденоїдів у дітей у клініці VIRTUS полягають у щадному підході. Аденотомія проводиться швидко, із застосуванням інноваційної методики — ендоскопічної холодноплазмової коблації. Цей метод забезпечує високий рівень безпеки та знижує ризик ускладнень після видалення аденоїдів. Перед процедурою дитина проходить огляд отоларинголога, здає необхідні аналізи. Батьків консультує анестезіолог, оскільки втручання проводиться під інтубаційним наркозом. Сама операція займає 30-60 хвилин, залежно від необхідності додаткових маніпуляцій. Наприклад, за наявності рідини за барабанною перетинкою проводиться шунтування.

У клініці дитина перебуває менш, ніж добу та вирушає додому. Відновлення займає близько тижня і зазвичай проходить легко. Може бути невелика температура та слабкість. Після операції важливо дотримуватися рекомендацій лікаря:

• обмежити фізичні навантаження на 10–14 днів;
• уникати твердої та гострої їжі в перші дні;
• приймати медикаменти, які призначив лікар;
• не пити газовані напої в період відновлення.

Якщо видалення аденоїдів пройшло успішно, дитина починає краще спати, чути, говорити. Аденотомія — це спосіб повернути дитині повноцінну якість життя, особливо якщо проблема заважає розвиватися.