Вченим до цього часу невідомі точні причини і механізм розвитку даного захворювання. Птеригіум переважно зустрічається в екваторіальному поясі, тому є підстави вважати, що до його розвитку призводять такі несприятливі фактори навколишнього середовища, як ультрафіолетове випромінювання, вітер, пил і підвищений вміст солі у повітрі.
Поширеність птеригіуму складає від 3 до 20%. Патологія зустрічається переважно у осіб працездатного віку (30-55 років).
На відміну від іншого доброякісного наросту на кон’юнктиві — пінгвенкули, птеригіум може поширитись на рогівку ока, викликаючи її викривлення і погіршення зору, аж до сліпоти. При розрослому птеригіумі з’являється відчуття плівки у оці, сльозливість, сухість і почервоніння очей. Крім того, він спричиняє естетичний дискомфорт.
Існує 4 ступені птеригіуму:
- Новоутворення невеликого розміру, прозоре, практично не прогресує і не впливає на якість зору.
- Наріст на оці напівпрозорий, виступає над поверхнею рогівки і прогресує. Спостерігається погіршення зору і відчуття плівки на оці.
- Птеригіум наростає до краю зіниці. Відмічається сухість очей, погіршення зору, розвивається астигматизм (розмитість зору).
- Птеригіум (м’ясистий, непрозорий) закриває частину зіниці, зір знижується до 0,1 одиниці.
Лікування птеригіуму без операції можливе лише на початковій стадії, коли новоутворення не погіршує якість зору і не знаходиться у активній фазі росту. Консервативне лікування птеригіуму (очні краплі, мазі) спрямоване лише на усунення симптомів захворювання і не може зупинити ріст новоутворення. Єдиним результативним методом лікування птеригіуму є його хірургічне видалення. У деяких випадках птеригіум через деякий час після операції може з’явитися знову (рецидивуючий птеригіум).
Покази і протипоказання до лікування птеригіуму
Хірургічне лікування птеригіуму рекомендовано проводити на ранніх стадіях захворювання, доки він не наблизився до ділянки зіниці ока. В іншому випадку після операції на рогівці може утворитись помутніння (більмо) через післяопераційний рубець.
Покази до операції по видаленню птеригіуму:
- бажання усунути косметичний дефект;
- сухість, відчуття стороннього тіла в оці;
- сльозотеча;
- погіршення зору;
- наростання птеригіуму у проекції зіниці.
Протипоказання до хірургічного лікування птеригіуму:
- гіпертонія, що погано піддається лікуванню;
- психічні захворювання;
- цукровий діабет у важкій формі;
- загальні інфекційні захворювання;
- порушення згортання крові;
- гострий або хронічний запальний процес в організмі;
- хронічні захворювання у стадії загострення.
Результат лікування птеригіуму
Результатом хірургічного лікування птеригіуму є усунення косметичного дефекту (видалення наросту в оці) і покращення зору. Позитивна динаміка спостерігається вже на другий день після операції, а кінцевий результат буде помітний через 2-3 місяці.
Реабілітація після лікування птеригіуму
Реабілітація після видалення птеригіуму проходить під спостереженням офтальмолога. У перші кілька днів після операції не можна терти повіки, різко нахилятись, використовувати косметику і допускати потрапляння води в очі. Рекомендоване носіння сонцезахисних окулярів для захисту очей від яскравого світла, пилу, вітру і ультрафіолетових променів.
Упродовж 1-2 тижнів після видалення птеригіуму необхідно користуватись очними краплями з антибактеріальним і протизапальним ефектом, виписаними лікарем. Упродовж місяця заборонені важкі фізичні навантаження.
Що буде, якщо не лікувати птеригіум
Птеригіум — безперервно прогресуюче захворювання, і якщо його не лікувати, то він поширюється по рогівці на проекцію ділянки зіниці, і людина втратить зір.
