Підготовка до гайморотомії
Перед проведенням гайморотомії необхідно зробити комп’ютерну томографію придаткових пазух носа. Детальне тривимірне зображення дозволить хірургу вивчити анатомічні особливості верхньощелепного синуса та дасть уявлення про патологічні процеси, які в ньому проходять. Для проведення процедури під загальним наркозом знадобиться здати стандартний пакет передопераційних аналізів (аналіз крові, сечі, ЕКГ та ін.).
Наступний етап – консультація з анестезіологом для уточнення анамнезу (наявність алергії на лікарські препарати, кількість перенесених раніше хірургічних втручань). Якщо є рясні виділення з носа, наприклад, при гострому риносинуситі, за 3 дні до процедури пацієнтові призначають назальні кортикостероїди та засоби для промивання носа. Це необхідно, щоб зняти набряклість тканин і запобігти кровотечі під час хірургічного втручання. Напередодні процедури з 10 години вечора не можна їсти та пити.
Жінкам операцію на гайморових пазухах рекомендується проводити після закінчення менструації, оскільки в цей період підвищений ризик кровоточивості тканин.
Етапи гайморотомії
Операція на верхньощелепній пазусі складається з декількох етапів:
- Пацієнт занурюється в наркоз, його носова порожнина обробляється антисептиками.
- За допомогою спеціальних інструментів розширюється природне сполучення, що з’єднує гайморову порожнину з носовою ходом. Потім в нього вводять оптичні зонди, зображення з яких виводиться на зовнішній монітор. Це дозволяє хірургу провести детальний огляд порожнини, а також контролювати свої дії під час операції.
- Спеціальними мікроінструментами лікар видаляє новоутвори: кісти, поліпи та ін. Гній і слиз відсмоктують за допомогою введеної в порожнину гнучкої трубки.
Процедура завершується промиванням порожнини верхньощелепного синуса та видаленням зондів.
Потім пацієнта переводять в післяопераційну палату, де він знаходиться під наглядом медичного персоналу до виходу з наркозу. У той же день його виписують додому.
Витягнутий під час хірургічного втручання вміст верхньощелепного синусу (кісти, поліпи) скеровують в лабораторію на патогістологічне дослідження. Воно дозволяє з’ясувати, чи є новоутвори злоякісними.