Гипергідоз — що це? Причини та лікування підвищеного потовиділення

Причини гіпергідрозу

Умовно всі причини виникнення гіпергідрозу можна розділити на дві групи: вторинні захворювання і генетична схильність.

Причинами для виділення надлишкової дози поту можуть бути:

• Порушення обміну речовин
• Гормональні збої
• Ендокринологічні проблеми
• Захворювання нервової системи
• Вегетосудинна дистонія та багато інших нюансів здоров’я організму

Якщо рясне потовиділення з’явилося порівняно недавно — значить, потрібно терміново звернутися до лікаря, щоб виключити зовнішню патологію. Коли причина збою усунена, все повертається на круги своя.

У разі, якщо немає жодного приводу для підвищеного виділення поту, але, проте, проблема присутня, то мова може йти про генетичну форму гіпергідрозу. Це спадкове явище, що не піддається корекції медикаментозними способами — тільки за допомогою уколів ботулотоксину або інструментів пластичної хірургії.

Симптоми і діагностика

Як правило, пацієнти звертають увагу на проблему тільки тоді, коли вона починає заважати в побуті: доводиться часто міняти одяг, звичайні дезодоранти не в змозі впоратися з неприємним запахом і людині фізично некомфортно перебувати в такому стані.

Які ще симптоми є у гіпергідрозу:

• Рясне регулярне потовиділення як на окремих ділянках, так і по всьому тілу
• Розм’якшення епітелію
• Грибкові захворювання

Підвищене потовиділення в сукупності з будь-яким або навіть всіма з цих симптомів вже є показанням для звернення до дерматолога і проведення діагностики причини виникнення такого стану.

Основне завдання діагностики — з’ясувати причину гіпергідрозу і визначити його характер. Якщо витоки підвищеного вироблення поту криються у вторинному захворюванні, як правило, досвідчений лікар може виявити це вже при первинному огляді, зборі анамнезу і скарг пацієнта.

Також під час огляду можна визначити ступінь проблеми. Існує цілий ряд методів, здатних визначити кількісні та якісні показники підвищеного потовиділення і допомогти розібратися, чи дійсно існує гіпергідроз. Наприклад, виявити наявність проблеми дозволяє проба Мінора. За допомогою даної медичної маніпуляції можна визначити площу і інтенсивність гіпергідрозу. Для цього досліджувану ділянку сухої шкіри тіла обробляють водним розчином йоду і посипають крохмалем. Таким чином пляма, де виділення поту більше норми, починає виділятися синім кольором.

Види гіпергідрозу

Умовно гіпергідроз можна розділити на два види:

1. Вторинний гіпергідроз — у цьому випадку витоки надмірної пітливості криються в іншому захворюванні. Як правило, проходить після лікування першопричини.
2. Спадковий або генетичний — коли немає ніяких об’єктивних причин для надмірної пітливості, але проблема все ж таки присутня.

Також гіпергідроз різниться за місцями прояву підвищеної пітливості: він буває повним і локальним. У випадку з повним від надлишкового виділення поту страждає все тіло. При локальному характері проблема може проявлятися на якійсь окремій ділянці: наприклад, в паху, на ступнях або долонях.

Методи лікування гіпергідрозу

Методи лікування гіпергідрозу залежать від причини його виникнення.

1. Якщо поштовхом для підвищеного потовиділення стали вторинні захворювання, як правило, після позбавлення від них проблема проходить сама по собі. Отже, при вторинному гіпергідрозі слід кинути сили на усунення причини його виникнення і дотримуватися приписаної доктором дієти. Якщо гіпергідроз спадковий або генетичний, то варіантів вирішення проблеми не так вже й багато.
2. Позбутися від проблеми генетичного гіпергідрозу раз і назавжди можна виключно за допомогою хірургічного лікування. Сама операція багато в чомусь схожа на ліпосакцію: за допомогою вакуумного екстрактора видаляються потові залози потрібної зони. Як правило, найчастіше таку процедуру проводять в області пахвових западин.

У разі, якщо для підвищеного потовиділення немає ніяких об’єктивних фізіологічних причин, кардинально вирішити проблему можна двома способами:

• за допомогою ін’єкцій ботулотоксину
• хірургічно — шляхом видалення частини потових залоз

Популярним методом лікування підвищеної пітливості є терапія ботулотоксину. Як правило, таке лікування використовується для вирішення проблеми локалізованого гіпергідрозу — наприклад, це відмінний спосіб позбутися від надмірної пітливості рук. Токсини ботокса блокують іннервацію потових залоз — відповідно, залози не отримують імпульси, що стимулюють виділення поту.

До мінусів цього способу варто віднести короткостроковий ефект. Залежно від початкової глибини проблеми ботулотоксин блокує потові залози на термін від декількох місяців до року.