М’язи тазового дна – не та частина тіла, якій приділяють багато часу або яку можна прокачати в спортзалі. Та саме ці м’язи утримують матку в анатомічно правильному положенні, не допускаючи її опущення. Чому важливо дбати про інтимні м’язи і що робити, якщо опущення сталося, з’ясуємо в в цій статті разом з фахівцями клініки VIRTUS.
Чому стається опущення матки?
Для початку важливо розібратися, що ж це за проблема і чим вона характеризується. Опущення – це зміщення дна і шийки матки з правильного, ідеально продуманого природою положення. Як правило, проблема виникає через погіршення фіксації м’язів тазового дна і зв’язок матки, найчастіше зустрічається в період після народження дитини або під час менопаузи.
Гінекологи виділяють такі причини виникнення проблеми:
- Результат хірургічного втручання в зоні статевих органів
- Проблеми з іннервацією сечостатевої системи – стає складніше контролювати сечовипускання, цей процес перестає бути природним і автоматичним – м’язи не реагують на сигнали нервової системи
- Дефіцит естрогенів – наприклад, під час годування грудьми або в період менопаузи
- Ожиріння
- Зміни у сполучній тканині організму, які призводять до порушення відтворення і функціонування колагену
- Наслідки родової діяльності: пошкодження м’язів в результаті родових травм або під впливом накладення щипців, глибокі розриви промежини, великий плід, часті та численні пологи
Які ризики несе в собі захворювання?
Анатомічні незручності – не єдина і далеко не головна скарга у випадку з опущенням матки. На ранніх стадіях розвитку хвороба супроводжується болем і незручностями під час ходьби, тиском в зоні крижів або нижній частині живота, ниючі болями, відчуттями наявності сторонніх предметів у піхві, дискомфортом під час статевого акту, змінами в процесі менструального циклу: посиленням або зменшенням виділень і больового синдрому, які їх супроводжують.
Ця проблема не мине сама собою і з часом, по мірі розвитку захворювання, до описаних вище неприємних відчуттів можуть додатися різні урологічні проблеми, починаючи від нетримання і закінчуючи запальними процесами в нирках.
Частими супутниками захворювання буває варикозне розширення вен і проблеми з кишечником.
Як діагностувати проблему?
Як правило, самостійна діагностика захворювання в домашніх умовах неможлива – звичайно ж, якщо це вже не крайня ступінь, коли орган випадає назовні, наприклад, навіть при чханні. Поставити діагноз і призначити якісну терапію повинен виключно гінеколог, зважаючи на клінічну картину.
Фахівці поділяють три ступені градації проблеми:
- ступінь – матка залишається на анатомічно коректному місці в організмі, а вхідний отвір в канал її шийки розташований нижче від нормального стану. При цьому навіть під час напруження орган не покидає організм.
- ступінь – його ще називають неповним випаданням. Частково матка виходить за межі статевих органів під час напруження або навіть без додаткового впливу.
- ступінь – повне випадання, коли орган залишає організм не тільки під час напруження, але й внаслідок не пов’язаних з маткою процесів, наприклад, чхання або кашлю, і мимоволі не повертається на місце.
Важливо відзначити той факт, що сама по собі матка не опуститься і не випаде – практично завжди цей процес пов’язаний з опущенням або випаданням піхви.
Способи лікування проблеми
Універсальної «чарівної пігулки» при опущенні або випаданні матки немає – терапія підбирається індивідуально у кожному індивідуальному випадку з урахуванням анамнезу пацієнтки та наявності супутніх проблем. Використовують два основні методи: хірургічний і консервативний.
У разі застосування хірургічної методики відбуваються пластичні операції з видалення та ушивання тканин для відновлення допологового, анатомічно коректного стану. Як правило, до цього способу вдаються вже на крайніх стадіях опущення.
В інших випадках гінекологи користуються більш консервативними методиками:
- Ортопедичними: з використанням вагінальних тампонів або песаріїв – спеціальних гумових кілець, які стають опорою для матки, що опустилася
- Лікувальними вправами, спрямованими на зміцнення м’язів пресу, а також м’язів тазового дна
- Гінекологічним масажем
- Замісною терапією естрогенами для зміцнення м’язів тазового дна
- Місцевою терапією
Профілактика опущення матки
Патології такого роду не виникають нізвідки. Як правило, їх розвиток починається ще з пубертатного періоду. Важливо ще з підліткових років контролювати масу тіла, уникати підйому надто важких предметів і дотримуватися режиму праці та відпочинку
Під час вагітності взагалі заборонено пускати все на самоплив, необхідно перебувати на обліку в гінеколога та неухильно виконувати його вказівки. Під час родової діяльності важлива грамотна акушерська допомога, яка допоможе не допустити затяжних пологів і забезпечити появу малюка на світ з мінімальним травматизмом – як для організму жінки, так і плоду. У післяпологовий період рекомендована спеціальна гімнастика і міоелектростимуляція – втім, гімнастика рекомендується всім жінкам, незалежно від віку та наявності дітей.
Вправи Кегеля
Вправи Кегеля – мабуть, найбільш доступний і популярний спосіб зміцнення інтимних м’язів, а саме: тазового дна, піхви і матки. Як і при будь-яких інших фізичних вправах, варто починати з невеликої кількості підходів, поступово нарощуючи частоту і кількість повторень.
Сама вправа виконується в положенні сидячи, наприклад, на краю стільця і складається з декількох етапів:
- Необхідно повільно стиснути і напружити м’язи таким чином, ніби зупиняєте сечовипускання. У такому положенні потрібно зафіксуватися на три секунди, після чого можна розслабитися.
- Ритмічно чергуйте напруження і розслаблення м’язів, намагаючись робити це швидко.
- Зосередьтеся і напружте м’язи піхви таким способом, ніби виштовхуючи сторонній предмет.
Регулярне виконання вправ Кегеля в поєднанні із загальною гімнастикою і заняттями, які зміцнюють черевний корсет і внутрішню сторону стегон, допоможуть уникнути безлічі неприємних наслідків під час пологів і стануть не лише чудовою профілактикою випадання матки та піхви, але й приємним бонусом, який покращить якість сексуального життя.
30702 
3 хв.
