Іноді трапляється так, що результат омріяної ринопластики не відповідає очікуванням пацієнта. Або з часом починаються проблеми з диханням, які не вдається вирішити медикаментозною терапією. Чи можливо з другої спроби отримати той ніс, який хочеться бачити, і при цьому дихати без ускладнень? Розбираємося.
Показання до вторинної ринопластики
Показання для вторинної ринопластики бувають медичні та естетичні. До медичних показань відносять такі:
- ніс погано дихає після ринопластики;
- слабкі крила носа, що схлопуються при диханні;
- кісткові деформації після зменшення носа;
- слабкі клапани носа;
- асиметрія носа;
- непропорційний розмір (ніс здається занадто великим, маленьким, довгим або коротким порівняно з рисами обличчя);
- деформації, западини, поява видимих горбків;
- видимі рубці або ущільнення тканин;
- надмірне звуження кінчика носа;
- проблеми з нюхом.
До естетичних показань відносять помітні косметичні дефекти та незадоволення пацієнта результатом первинної ринопластики. Але у такому випадку пластичному хірургу важливо зрозуміти, чи операція в принципі здатна задовольнити очікування людини.
Види вторинної ринопластики
Первинна і вторинна ринопластики можуть бути як комплексними операціями, що мають на меті виправлення кількох дефектів носа, так і безпосередньою роботою над конкретною проблемою (наприклад, корекцією спинки носа). Залежно від об’єму ринопластики формується її ціна.
Результат після вторинної ринопластики
Результатом після вторинної ринопластики є усунення дефекту носа, який виник раніше, або отримання більш бажаної форми носа у разі естетичних показників. Пацієнт може бачити зміни поступово, в процесі зняття компресійної пов’язки (лангети), спадання набряку і відновлення тканин.
Можливі ускладнення вторинної ринопластики
Після операції залишаються набряки і синці, але якщо дотримуватися рекомендацій лікаря, то загоєння зазвичай проходить без ускладнень. Найприємнішим можливим ускладненням вторинної ринопластики є ішемія шкіри. За рахунок агресивного проведення попередньої ринопластики і фіброзних процесів кількість судин зменшується, що призводить до погіршення кровопостачання шкіри. На ризики ішемії хірург звертає увагу в першу чергу і вживає всіх заходів, щоб уникнути цього ускладнення.