Лікування синдрому мовчазного синуса (ателектаз верхньощелепного синуса)

У випадку верхньощелепної (гайморової) пазухи її природне співустя прикрито тонкою кісточкою — гачкоподібним відростком. І у дітей, і у дорослих може трапитися так, що цей відросток дуже щільно прилягає до стінки орбіти, природне співустя блокується і повітря перестає надходити в пазуху. Створюються умови вакууму і відросток затягується все більше.

Тож ателектаз верхньощелепної пазухи — це коллапс та прогресуюче втяжіння стінок верхньощелепної пазухи, бокових та орбітальної. Його ще називають синдромом «мовчазного синуса», тому що людина навіть не знає про такий стан, у неї відсутні будь-які скарги.

Показання та протипоказання до лікування синдрому мовчазного синуса

Ателектаз верхньощелепного синуса зазвичай не турбує людину протягом тривалого часу і його діагностують випадково за результатами комп’ютерної томографії, коли призначається дослідження з інших причин. Інколи ателектаз поєднується з гіпоплазією (недорозвиненням) гайморової пазухи. Як правило, цей стан не потребує активних дій, але людина має залишатися під спостереженням та приходити на регулярні контрольні огляди до отоларинголога і офтальмолога (за необхідності).

Частіше ця патологія зустрічається у дітей. Зміни їхнього зовнішнього вигляду стрімкі, тому відвідувати отоларинголога потрібно кожні три-шість місяців.

У дорослих ознакою синдрому німої пазухи може бути виникнення косметичного дефекту: через від’ємний тиск у пазусі відбувається втяжіння орбітальної стінки і око починає западати. Це відбувається дуже повільно і прослизає повз увагу людини, якщо не порівняти її зовнішній вигляд зі старими фотографіями. Крайній ступінь синдрому німої пазухи супроводжується помітним западанням ока та появою порушення зору — диплопії (подвоєння в очах). Власне, ці ознаки і є показом для проведення хірургічного втручання. Або ж ЛОР-хірург робить операцію на прохання пацієнта, який не планує чекати помітних ускладнень.

Протипокази до проведення операції з лікування синдрому німої пазухи загальнохірургічні: наявність запального процесу, загострення хронічного захворювання або стан, що супроводжується порушенням згортання крові.

Результат лікування синдрому мовчазного синуса

У результаті хірургічного лікування синдрому мовчазного синуса буде відновлене співустя, яке вже не заросте. Тож відновиться вентиляція та функція гайморової пазухи. Щодо косметичного дефекту (асиметрії обличчя і западання ока), то з поверненням гачкоподібного відростка на місце око також має повернутися до нормального стану. Якщо ж цього не відбудеться за пів року, варто проконсультуватися з пластичним хірургом та офтальмологом щодо коригувальної операції.

Що буде, якщо не лікувати синдром мовчазного синуса

Якщо людина не бажає лікувати синдром мовчазного синуса навіть за наявності показань для операції, вона ризикує тим, що її зір погіршиться ще більше. Лицьова асиметрія стане ще яскравіше вираженою, і ігнорувати її вже не вийде. Тому так важлива консультація всіх трьох спеціалістів — ЛОР-хірурга, пластичного хірурга і офтальмолога, які зможуть наочно пояснити людині всі ризики та можливі наслідки її рішення.