Клітинна терапія при демієлінізуючих захворюваннях

NeuroCELLNESS® та NeuroCELLNESS-Combi®– програма лікування демієлінізуючих захворювань, що включає клітинну терапію та різні види її введення, нейропротекцію для відновлення мієліну.

Демієлінізуючі захворювання – це серйозні хронічні розлади нервової системи, які виникають внаслідок руйнування мієлінової оболонки нервових волокон. Мієлін забезпечує ізоляцію аксонів і швидкість проведення нервових імпульсів, тому його пошкодження призводить до порушення моторики, чутливості, зору, когнітивних функцій і навіть життєво важливих процесів.

Демієлінізація виникає внаслідок аутоімунного запалення, інфекційних агентів або генетичних порушень, що вражають центральну або периферичну нервову систему.

Повного лікування, здатного перемогти хворобу і повернути втрачені функції, наразі не існує, але покращити стан пацієнта та зменшити симптоми допомагає клітинна терапія. NeuroCELLNESS® та NeuroCELLNESS-Combi®— програми лікування демієлінізуючих захворювань, що включають різні види введення мезенхімальних стовбурових клітин та нейропротекцію для відновлення мієліну.

Що таке демієлінізуючі захворювання та які вони бувають?

Демієлінізуючі захворювання — це серйозні хронічні розлади нервової системи, які виникають внаслідок руйнування мієлінової оболонки нервових волокон. Мієлін — це речовина, що покриває нервові волокна, допомагаючи швидко передавати нервові імпульси, тому його пошкодження призводить до порушення моторики, чутливості, зору, когнітивних функцій і навіть життєво важливих процесів. До списку демієлінізуючих захворювань відносяться:

• розсіяний склероз (РС) — хронічне аутоімунне захворювання ЦНС, що призводить до багатофокусних уражень головного мозку і спинного мозку;
• хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія (CIDP) — прогресуюче ураження периферичних нервів;
• гостра демієлінізуюча полінейропатія (синдром Гієна-Барре) — гострий аутоімунний процес із ризиком паралічів;
• лейкоенцефалопатія — ураження білої речовини головного мозку різного походження з різними симптомами;
• постінфекційна демієлінізація — після вірусних або бактеріальних інфекцій;
• хвороба Девіка (оптикомієліт) — аутоімунне ураження центральної нервової системи, що зачіпає спинний мозок і зоровий нерв.

Сюди ж можна віднести енцефаломієліти (ураження головного і спинного мозку) різного генезу.

Причини, симптоми і фактори ризику демієлінізуючих захворювань

Демієлінізуючі захворювання нервової системи можна класифікувати за причинами. Зокрема, вони виникають через генетичну схильність, аутоімунний процес, інтоксикацію чи вірусні агенти. До останніх відносяться віруси групи TORCH (токсоплазмоз, краснуха, цитомегаловірус і герпес), вірус Епштейн-Барр, ВІЛ та інші. Якщо аналіз крові на імуноглобуліни показав наявність відповідних антитіл, то пацієнти з демієлінізуючими захворюваннями мусять лікуватися у інфекціоніста. Симптоми гострих демієлінізуючих захворювань наступні:

• слабкість у кінцівках, порушення ходи, координації;
• оніміння, поколювання, втрата чутливості;
• порушення зору (розпливчатість, двоїння, втрата гостроти);
• біль у спині, кінцівках, м’язах;
• тремор, м’язові спазми, судоми;
• проблеми із сечовипусканням та роботою кишківника (нетримання);
• порушення пам’яті, концентрації, депресія.

Оскільки кожна зона мозку має власні функції, виділити спільні симптоми для багатьох захворювань вкрай складно. Приміром, вогнище ураження в зоні головного мозку, відповідальній за мову, може проявлятися надмірно чіткою вимовою, нерозбірливою вимовою, вживанням неправильних мовних конструкцій, забуванням слів тощо.

Показання для клітинної терапії при демієлінізуючих захворюваннях

Клітина терапія показана при захворюваннях ЦНС, що мають аутоімунну, вірусну або невизначену природу. Після обстеження, діагностики та підготовки пацієнт може розпочати процедури.

Переваги клітинної терапії при демієлінізуючих захворюваннях

Клітинна терапія при демієлінізуючих захворюваннях та порушеннях ЦНС не лише зменшує прояви захворювання та сповільнює його прогресування, а й комплексно впливає на першопричину і відновлення. Перед введенням МСК проводиться індивідуальна підготовка, що включає процедури плазмаферезу. В результаті клітинної терапії в Інституті VIRTUS до пацієнта повертаються рухливість, впевненість і незалежність.Таким чином, зменшується ризик інвалідності та покращується якість життя пацієнта, наскільки це можливо в його стані.

Принцип дії клітинної терапії при демієлінізуючих захворюваннях

Якщо консервативна терапія — це симптоматичне лікування, спрямоване на зменшення проявів демієлінізуючих захворювань, то клітинна терапія направлена на роботу з їхніми причинами та механізмом дії. Отже, принципи дії МСК при демієлінізуючих захворюваннях включають:

• імуномодуляцію — пригнічують агресивну імунну відповідь, що руйнує мієлін;
• стимуляцію ремієлінізації — виділяють фактори росту, які стимулюють олігодендроцити до відновлення мієлінової оболонки;
• нейропротекцію — захищають нейрони від апоптозу, відновлюють структуру аксонів;
• поліпшення мікроциркуляції нервових тканин — покращують постачання кисню і поживних речовин;
• зменшення запалення та набряку нервових структур, полегшення симптомів.

Розібравшись із принципами дії МСК, час приділити увагу підготовці до клітинної терапії.

Результати клітинної терапії при демієлінізуючих захворюваннях

МСК створюють нові можливості для регенерації пошкодженого мієліну. Результатами клітинної терапії при демієлінізуючих захворюваннях є:

• покращення моторики, зменшення слабкості та скутості;
• відновлення чутливості, зменшення оніміння;
• покращення зору та координації;
• зменшення м’язових болів, судом;
• поліпшення когнітивних функцій, настрою, пам’яті.

В цілому частота загострень зменшується, а захворювання стабілізується. Це призводить до більшої самостійності людини з демієлінізуючим захворюванням у повсякденному житті.