Риносептопластика поєднує два види оперативного втручання – септопластику (виправлення викривлення носової перегородки) та ринопластику (виправлення зовнішньої форми носа).
Операція проводиться під загальною анестезією в два етапи за участю хірурга-оториноларинголога та пластичного хірурга. Перший вирівнює перегородку, відновлює носове дихання та видаляє незначну частину хряща, яку у другому етапі використовує пластичний хірург як додатковий матеріал для формування спинки та кінчика зовнішнього носа та надання зовнішньому носу правильної форми.
Існує первинна та повторна риносептопластика. Під первинною мається на увазі, що раніше не проводилася ні ринопластика, ні септопластика, ні риносептопластика, а під повторною – що в минулому вже було проведено одну з цих операцій. Проведення повторної риносептопластики після операції – це більш тривале втручання, що має довший період реабілітації та безліч нюансів. Так, коли вже була проведена септопластика і зайва частина хряща видалена, хірургу потрібно брати хрящову тканину, якої бракує для пластики, з ребра або вуха.
Також розрізняють закриту та відкриту риносептопластику. Вони відрізняються лише типом розрізу, який проводиться для отримання доступу до структур органу. Вибір методу здійснюється хірургами перед операцією, за особливостей анатомії пацієнта.
Функціональна риносептопластика є однією з найпопулярніших операцій, з приводу якої звертаються пацієнти до клініки VIRTUS. Мета наших хірургів забезпечити пацієнту не лише естетично привабливий ніс, а й вирішити проблему з порушенням носового дихання.
Показання та протипоказання до проведення риносептопластики
Основними показаннями для проведення риносептопластики є викривлення носової перегородки та не естетична форма зовнішнього носа. Своєю чергою викривлення перегородки може призвести до розвитку наступних станів, з якими часто звертаються пацієнти:
- порушення носового дихання;
- закладеність вух;
- часте хропіння;
- частий нежить, гайморит та запальні процеси.
Дані скарги приводять пацієнта на первинну консультацію до ЛОР-хірурга. Якщо пацієнт також незадоволений формою свого зовнішнього носа – лікар направляє його до пластичного хірурга. І, навпаки, якщо пацієнт приходить з естетичною проблемою до пластичного хірурга, але в нього також викривлена носова перегородка – пластичний хірург направляє його до оториноларинголога. Після чого приймається загальне рішення щодо доцільності проведення риносептопластики.
Є й протипоказання до проведення риносептопластики – операція не виконується пацієнтам віком до 18 років, вагітним, жінкам, які годують грудьми та особам, які мають захворювання, пов’язані з ризиком тромбозів.
Результат риносептопластики
Результат риносептопластики – естетично приваблива форма зовнішнього носа та носової перегородки з відновленням функціонала у вигляді нормального носового дихання.
У виняткових випадках може бути потрібна додаткова пластика носа. Рішення про необхідність її проведення приймається лише через півроку після повного відновлення.
Реабілітація після риносептопластики
На сьомий день після риносептопластики пластичний хірург знімає шви, а ЛОР-хірург видаляє сплінти. Далі пацієнт повинен прийти на консультацію до обох фахівців через 2 тижні, 1 місяць, 3 місяці та 6 місяців.
У реабілітаційному періоді після риносептопластики заборонено:
- інтенсивні фізичні навантаження – 3 місяці;
- носіння важких окулярів на переніссі – 3 місяці;
- авіаперельоти, відвідування сауни, лазні, басейну та інших місць, пов’язаних із підвищенням тиску – 1 місяць;
- вживання спиртних напоїв – 1 тиждень (щоб уникнути погіршення набряків).
Важливо уникати будь-яких ризиків травмування, що дозволить зберегти результат корекції форми носа на все життя.
Що буде, якщо не проводити риносептопластику?
Якщо не проводити септоринопластику – є ризик посилення носового дихання, що може позначатися на загальному стані здоров’я. Крім того, для багатьох не естетична форма носа є психологічною проблемою, що призводить до комплексів та стресу.
